Елена Телига. Моя душа и в непогоду

Автор: Соколова Инесса


Автор: Елена Ивановна Телига (укр. Олена Іванівна Теліга; урожд. Елена Шовгенова; 1906—1942) —

украинская поэтесса и литературный критик, член ОУН. Погибла в гестапо.



Елена Телига – Моя душа й по темнім трунку… (Моя душа и в непогоду…)



Перевод Инессы Соколовой



* * *



Моя душа и в непогоду

Опять спешит, нет ей преград,

Всегда в согласии с природой

Бежит под ветром и под град,



Чтоб спрятав мудрые советы

В шкатулку без ключа и дна, (В криницу без ключа и дна)

Встречать бесцветные рассветы

В огне отравленном вина ...



Чтоб в вере непоколебимой

Нести лампаду день и ночь

От зимней стужи в теплый квитень*,

Сквозь боль разлуки – беды прочь.



Прохожим встречным на дорогах

С надеждою давать дары

И получать ещё от Бога –

И бесконечен мой порыв.



* квитень – (укр.) апрель



--------



Оригинал



Олена Теліга – Моя душа й по темнім трунку…



* * *



Моя душа й по темнім трунку

Не хоче слухати порад,

І знову радісно і струнко

Біжить під вітер і під град.



Щоб, заховавши мудрий досвід

У скриньці без ключа і дна,

Знов зустрічати сірий розсвіт

З вогнем отрути чи вина…



Щоб власній вірі непохитній

Палить лампаду день і ніч

І йти крізь грудні — в теплі квітні,

Крізь біль розлук — у щастя стріч.



А перехожим на дорогах

Без вороття давать дари

І діставать нові від Бога,

Коли не вистачить старих.





Фото: Елена Телига