Серед зколиханого степу

Автор: Виталий Савчук


Серед зколиханого степу

В останнє я розкину руки.

У цій землі діди спочили

І спочиватимуть онуки.



По цій землі ступив уперше

Босеньких п'ят подавши звуки.

По ній діди ступали вперше

І врешті підуть мої внуки.



Під небом цим пізнав кохання

Я не розділеного муки.

Під ним діди мої кохали

Колись кохатимуть онуки.



В твоїх птахів, моя країна

Навчався я чарівних звуків.

Моїх дідів пісень чарівних

Завжди співають хай онуки.



На твоє тіло моя рідна

Злетілись вороги, мов круки.

Діди їх били люто, гідно

Поб'ємо ми, і наші внуки!