Зозуля зранку тишею кувала

Автор: Владимир Владимирович Суховеев


Світлій пам’яті викладачеві

та наставнику Т.Д. Пінчук



«Покрокую в свою зрілість покроку…

Вже не густо від зозулі те ку-ку…

Вже позаду і країни і моря,

І та чиста-чиста ранкова зоря»



(Тамара Пінчук «Підсніжники»)



Зозуля зранку тишею кувала,

Я шепотів: «Цього не може бути…

Завжди всім людям роки віщувала,

Чому ж зозуля це могла забути?»



В душі Ви завше були молодою,

Від Ваших віршів – серце колотало,

Але життя пішло як за водою:

Весна прийшла, а Вас уже не стало…



У лісі проліски давно відквітували

Та Ваша дружба – наче першоцвіт,

Ви нас з любов’ю в серці гартували,

Щоб жили чесно – це нам заповіт!



Хай навесні зозулі відкували,

За співом їх ми будемо тужити.

Вас в інший світ колеги проводжали

Та Ваші справи – з нами будуть жити!



6.04.2017 р.