Ск льки достане снаги мен й хисту

Автор: Людмила Дубищева


Скільки достане снаги мені й хисту,

Буду співати про стежку барвисту,

Ту що веде до покоїв твоїх,

Там пригорну твоїх мрій як своїх.



Скільки достане, ось стільки і буде,

Хай у ночі тебе зіронька збуде,

Хай пробіжіть промінцем по обличчю,

В гарних піснях ціх тебе возвеличчю.



Хай~но побачать усі твої очі,

Давай~но зустрінусь з тобою у ночі,

Я відведу тебе в гаєчек темний,

Там все не так як бува в лісі денний.



В лісі нічном прохолода чудова,

Хочеш, тебе зацікавить розмова,

То соловейко співа для троянди,

Там нам ніхто не стає назавади.



Я покажу тобі річку прозору,

В котрій купаються світла чудові,

В котрій русалки збирають каміння,

Мох цей зелений нам для сидіння.



Ти пригорни мене ближще до себе,

Вір в мене, я не піду вже від тебе,

Хоч би прогнав, ти вже мій навіка,

Ось нам лелека рахує рока.



Я вже готова тебе щоб прийняти,

В дім свій зелений, навік зберегати,

Цю таємницю, міцніше кохай,

Річенька, люба, незаважай!