Лiтня нiч

Автор: Нина Трало


Оригинал здесь:

http://www.stihi.ru/2017/03/24/3996



Анатолий Уминский



Летняя ноч





Ноч на горад сваё апусцiла крыло,

Утамiлася сонца за дзень.

Лiхтары, бы У чаканнi, застылi даУно,

МоУчкi зверху глядзяць на людзей.



Заблiшчэла расы на траве серабро

Жменяй кiнутых некiм надзей.

Не збылiся яны- а было не было,

Згiне Усё У сумёце падзей.



Месяц лье на зямлю трапяткое святло,

Рэчка У парку здаецца глыбей.

Ноч дарыла навокал спакой i цяпло

А свiтанак блiжэй i блiжэй.



* * * 24.03.2017 г.



Вільний переклад з білоруської



Ніч на місто своє опустила крило,

Натомилося сонце за день,

Ліхтарі у чеканні застигли давно

І у тиші зорять на людей.



Сяйво місячне роси на травах сріблить –

Жменьку кинутих кимось надій.

Що було й не було – промайне, відболить,

Згине все у потоці подій.



Спочиває земля в тихім сяйві тремткім,

В парку глибша здається ріка,

Ніч дарує навколо тепло й супокій,

А світанок іде здалека.

27.03.2017 р.