Куди йдемо?

Автор: Игорь Волощук


Щось сталося зі світом, із людьми???

Куди йдемо? На пекло все це схоже...

Куди не глянеш , - прояви біди...

Здається вже ніщо не допоможе.



Вже не зарадити, бо все кругом гниле...

Біль за країну болем крає душу

І мрія, щастя вже не оживе,

Та за людей молитися я мушу...



За хлопців, за синів, за буйний цвіт,

Ще за батьків, дітей,- відверто плачу...

Не пожили здається ще як слід,

А ці могили , наяву вже бачу...



Не зрозуміти нам оцю цю війну,

Кругом неправда і відверто брешуть!

Тим часом крадуть і спустошують казну,

В Верховний Раді язиками чешуть...



Гребут під себе прокляті царі...

А мій нарід розсіявся по світу...

Нові могили - криють спориші

Летять слова Шевченка з Заповіту...



Та, хтось, колись, - заплатить за гріхи...

Ніщо не вічне кажуть в цьому світі...

Най підростуть з роками дітлахи

В них оживуть всі воїни убиті!



Пройдуть роки, століття і віки,

Минуть часи де правили іуди...

Я вірю в вас нащадки, земляки!

ЩО В УКРАЇНІ ПРАВДА ТАКИ БУДЕ!!!



Ігор Волощук 2017