П сня

Автор: Саша Версет


вулицями важко рухатись ввечері,

тісно серед них при світлі сонця.

очі заклею вчорашнім пластирем,

піду на помацки, відчуваючи кожну



тріщину цегли старого помешкання.

поверх за поверхом цих хмарочосів,

дивні шматочки сердець архітекторів,

схеми та плани зіставленні зорями.



нібито стали спорудження буквами

і вже слова складають квартали.

рима блукає житловими масивами -

це пісня бетонного мега полісу.



Н.Е. П.О.С.П.І.Ш.А.Й., Н.Е.Х.А.Й. Х.Т.О.С.Ь. І.Н.Ш.И.Й.



П.Р.А.Ц.Я. П.О.Т.Р.І.Б.Н.А., Щ.О.Б. С.Т.А.Т.И. П.Е.Р.Ш.И.М.



О.Ч.І.К.У.Й. Н.А. Т.Е., Щ.О. Н.І.К.О.Л.И. Н.Е. С.Т.А.Н.Е.Т.Ь.С.Я.



О.Ч.І.К.У.Й. Т.О.Г.О., Х.Т.О. Н.І.К.О.Л.И. Н.Е. П.Р.И.Й.Д.Е.



це пісня бетонного монтру...