Згадую

Автор: Людмила Стопинчук


Згадую...я згадую тебе...

Перший поцілунок на світанні...

Взяв за руку і повів мене

У весну.І там було кохання...



Там і досі квітне дикий сад,

Ніжиться в рожевому полоні,

А із неба щедрий зорепад

Сипле щастя прямо у долоні.



І розлились спогади мої,

Затопили серце, наче повінь.

Очі, руки і уста твої

Говорили мовою любові.



Теплим вітром пестив, пригортав,

Заплітав рожеві квіти в коси,

Пив мій подих, на губах згорав

І на крилах до зірок підносив...



І хоч ми давно вже розійшлись,

Кожен вслід за долею своєю.

Буду завжди вдячна, що колись

Я була царівною твоєю.