в тiнистих шпарах чахне чорний снiг...

Автор: Ки Ба


в тінистих шпарах чахне чорний сніг,

останній свідок монохромних чвар,

десь поміж хмар лунає плач і сміх

вертаючих із вирію примар…



твої гербарії зі спогадів та снів

горять від перших променів весни,

за кимось знову млосно продзвенів

скорботний дзвін і погляд прояснив…



покинув кокон сенсів шовкопряд,

окинув оком березня іржу,

і втрутившись в гармоній звукоряд

втік в світло крізь агонії межу…