БОМЖ Нiчий вiн i зника у нiкуди

Автор: Лида Скрипка


Нічий він і зникає у нікуди,

І виникнув нізвідки він також.

Його назвали у погонах люди

Цим широковідомим словом БОМЖ.



Ким він колись був батьком, може братом,

Комусь сестрою, матір’ю… Отож!

На вулиці усіх немов близняток

Об’єднує тавро ганебне – БОМЖ.



З пакетом клею під пахвою,

Худі простягши рученята,

– Подайте – молять у прохожих

Нічийні діти, БОМЖЕНЯТА.



Для них дім сквери і горища,

Сирі підвали і бруківка площ.

Хто кинув на суспільства днище

Оцих нещасних, чиє ім’я БОМЖ?



Людей глибока прірва розділила

На жебраків бездомних і вельмож.

Країна їх нещасних відхилила,

Не громадяни, лише сіре БОМЖ.



Прокинься ненько, мила Україно,

Беззахисних і немічних не множ.

Притулок, хліба дай тому хто гине,

Бо він є УКРАЇНЕЦЬ, а не БОМЖ!

02.03.2006