Флоренцiя

Автор: Дмитро Калинка


...й навряд чи не бачив

Розпилені хмари

З питанням, повислим

У свіжім повітрі

Кадетського гаю

Чи то Милославської

Й темпом сповільненим,

Котре зливалося

Палким дощем

Чи то, може, слізьми

Дуба, вічного свідка

Афер та діянь,

Уже палко дорослих

Осіб (чи особин)

У цьому парку,

І... ти що, справді думав,

Розбавивши сльози,

Про справжні канони

Занадто людей?

Оглянь променад

Оболоні хоча б,

Подивися на натовп

У траліку тридцять,

Сходи врешті-решт

В осередків культури

Відомі місця

Десь о другій так ночі,

Поглянь на іржу золотих молодих

(ділових) громадян.

І навряд чи ти цього не бачив!