basic instinct

Автор: Ки Ба


такий собі підтягнутий біляш,

така собі вічно голодна чайка,

їм добре було вдвох до того аж

що рідко фрікції переривала лайка…



безжальна ретроспекція буття

їх спільні сни наповнювала кислим,

і гризло душі їм передчуття,

що щастя хмарою важкою звисне, звісно.



воістину, всі шлюби – вище хмар,

не кине бог дітей на призволяще,

холодні дні карбує календар,

і все в них, як в людей. а може й краще.



та якось зранку виклювала вщент,

голодна, бач, пробач, не особисте,

завчасним був тремтячий хепіенд,

в містичних, диких хащах передмістя…



…така собі поважна ковбаса,

така собі вічно голодна знову,

ще не одного вигризе краса

і скине до напівпустого рову.