Клёны

Автор: Матрёна Донченко -Дидок


Під горою ростуть явори,

Над ставом гілля нахилили.

І листям літньої пори

Про щось тихенько шелестіли.

Шептав явір своїй яворівні,

Що покохав до забуття.

Що у коханні буде вірний,

Як лебеді - на все життя.

Як лебідь без лебідки гине-

На землю пада з висоти,

Моє кохання теж загине,

Як не зазнаєш його ти.

І простягла до нього віти

І ніжно, ніжно обняла.

І зрозуміла, що навіки

З’єднала доля їх одна.

І виросли в них яворята

Такі ж вродливі, як батьки.

І шепотять тепер завзято

Своїм коханим ті ж казки.