впiймана стрiла

Автор: Ки Ба


ця мить, неначе впіймана стріла,

тіла окрилені знесилені й гарячі,

одне від одного чекають слів терпляче,

та мертву тишу береже імла…



шумить екран, бринить струна остання,

весни заклання ритуал єси,

десь зовсім поряд дзвін Її коси,

категоричний, наче віщування

чогось, що покладе надії край…



в цій миті все. і пекло в ній, і рай.

крізь попіл зграй дереться сплюскле сонце,

хто катом був, той стане охоронцем,

очей дві пари вимиті сльозою

слідкують за застиглим циферблатом,

і небо пахне першою грозою…