Тебе чекала я

Автор: Натали Калиновская


Тебе чекала я…



Тебе чекала я весною

Така красива й молода…

Була я очарована тобою –

Любов моя була отрутою п’янка.



На очі навертались сльози,

Що ти не мій, я – не твоя…

Вже відцвіли сади і відгриміли грози,

І кожен жив своїм життям.



Спекотне літо пристрасть розпалило:

Яскравим сонцем, запахом трави…

Природа вся буяла! Серденько боліло,

Душа питала, де у цьому світі ми?



Вже осінь золота шепоче листям:

Невже тепер чужі, невже забули все?

І вітер з сумом обриває оніміле гілля,

Й останні сподівання листопадом він несе.



Зима прийшла і остудила душу,

Щоб не боліла і не краялась вона!

Тепер я знала – до весни дожити мушу,

Щоби любов садами зацвіла!



І прийдеш ти в цей сад такий жаданий,

І серце подаруєш знов своє мені!

В обіймах підемо квітучими гаями,

Немов Адам і Єва на землі!



21. 03. 2015 м. Львів у Всесвітній день поезії

Автор Наталія Калиновська