межi майбуття

Автор: Ки Ба


затісно спогадам про межі майбуття,

що вперто лізуть в кислі сни відверті,

хто лялькою був в чорта за життя,

той стане чорним лялькарем по смерті…



свербить в нейронах визрілий тягар

занесеного щепленням пророцтва,

не воском, - золотом зчепив перо ікар,

і губи спраглі меду, а не оцту…



попереду – розламані хрести,

могил розритих з сіллю снігу рани,

попереду – палаючі мости

і з осудом страшним німі екрани…



…не ми роззявивши в страху криві роти

намертво скаменіємо навпроти,

коли підуть отари з теракоти

палити вкотре скирти жеброти…