Акорд

Автор: Алексей Степанов Сумы


Зненацька пролунав в эфірі акорд чарівних коливань.

Чудовий, гнівний та потужний, він схожий був на відчайдушний,

Сміливий сплеск людських бажань.

То лише мить була, фортепіано

Ронило звуки, не вірші, а прозу.Прозорі и круглі, мов ті сльози

На каву схожі ту, амерікано.

Сиджу, не в змозі розгадати незрозумілі почуття.

Що то було? Невичерпні питання, якісь безглузді сподівання,

Журба, чи віра в майбуття?