Кубань

Автор: Анатолий Загравенко


Кубань



(Сонет)



Їдуть українці на Кубань.

В їхній долі це знаменна віха.

Сило зла, їх долей не спогань,

не позбав пісенності і сміху.



У черкеській форменці вусань.

Поруч жінка – із горіха зерня.

Світе мій, тепер на них поглянь.

Чи не гордість це твоя і втіха?



Пісне, збайдужіле серце рань.

Шабле, засліпи сталевим блиском.

Земле честі, вольності, повстань,

духу запорозького колиска.



Сахалін, Тюмень, Нахічевань

теж вкраїнський не соромлять вишкіл.





–––––––––



©Анатолій Загравенко.