Тарасу...

Автор: Виталий Савчук


Ну здрастуй, батьку!

Як там твої думи?!

Все супиш брови?

Дивишся й мовчиш.

Ти був правий,

Немає в нас ще долі

І злидні обліпили,

Мов спориш!



І стогне Батьківщина

Все від болю,

Що завдають їй

І її синам!

І свариться розбурхана родина

Від панщини пече в неї спина!



Пробач нам, батьку,

Що глухими були

І не почули

Крізь віки слова!

Що кривду на ікони взяли

І мова наша, ниньки,

Ледь жива.



Є Дніпро і кручі,

Є лани родючі.

Є могила серед степу

На Вкраїні милій.

Плаче гіркими слізьми

Воля на могилі…