Вitри

Автор: Лисиченко Руслан


Звідусіль навкруги наближаються вогняні вітри

Піднімаючі у гору багато пилу,

Закриваючі сонячні промені.

Відриваючи від землі кам’яні скелі,

Всі ті що були колись ліниві в нерухливому стані.

Сховані непомітно від людського зору,

Раптом прокинулись від схвильованого сну.

Немов голодні звірі, в зимовому лісі ,

Не бажають залишати свої думки про їжу.

Краще за все вміють тільки жерти-жерти,

Міцно хочуть тримати все в своїй волі і владі,

Пропонують всім хто помстою живуть у пітьмі

Кроком руш сліпі ,кроком руш до боротьби.

Тут скрізь поруч запах крові і смерті,

Неможливо комусь довіряти

Якщо крижане серце немає ваги.

Всі ми в полоні свого розуму в чужій голові

Яке значення має колір шкіри ,волосся ,чи прапору

Без Божої цілі кожній родині моєї держави.

Господи, в кажи яким шляхом йти до перемоги,

Лихим, чи тяжким ,дай мудрості не залиш в скрутну годину нашу Вітчізну.