Не загубись

Автор: Игнатова


не загубись... ні якщо плануєш, ні випадково,

бо я так втомилась ходити, розвішувати оголошення.

така слабка до всіх втрат, вразлива та геть нервова,

що всі клітини від тебе розсипались на паркет горошинами.



я не шукаю в тобі ні друга, ні долю, ані омріяних пів душі,

в тобі тебе я знаходжу і цього вистачить.

ти цілий. цілий. і цілу мене лишив,

а не відрізав, йдучи, як це роблять тисячі.



ковтаю серце, найбільша біда - нестриманість,

спиняю в думках везувії - на тебе дивлюсь спокійно.

ні, я не мрію, що знову тебе "назавжди", як колись, отримаю,

я просто люблю тебе, навіть якщо ти захочеш лишитись вільним.



я би закрила і в клітку тебе і в собі, десь отам, між ребрами,

настільки глибоко, що схочеш - не вирвеш силою,

але, полонений, стаєш ти чомусь потребою.

тому до кохання, хай як там, а вже не силую.



не загубись... зовсім мало і так важливо.

люби трошки довше, ніж десь нагорі заплановано.

ти знаєш, я вже не боюсь бути надщасливою

і вже не гадаю, за що ти мені дарований.