Моя мета

Автор: Вера Кириченко


Коли запахне знов весною,

Серденько з ніжністю замре.

Не розумію – що зі мною,

Чому за душу так бере?

Я добре серцем розумію,

Що не повернуться літа,

Але не викину надію

На щастя, бо моя мета,

Знов побувати в ріднім краї,

Почути пісню солов’я,

Березовим пройтися гаєм

І заблукати у полях

З волошок і ромашок білих

Серед зеленої трави…

Хоч скроні встигли посивіти,

А серце, як у молодих,

Бажає з ніжністю любити ,

Вдихати запахи весни.