Я знову, кохана, до тебе полину

Автор: Туманов Денис


Я знову,кохана,до тебе полину

Я знову впаду тобі,мила,до ніг

Бо хочу бодай би на мент,на хвилину

Забутись в очах млосно-ніжних твоїх.



Я знов несміливо торкнуся до тебе

Я душу свою подарую тобі

Уся ти як зорі,уся ти як небо

Уся ти як осені цвіт далебі.



І,містом пустельним гуляючи зранку

Знаходжу тебе ген на кожній з доріг

Зі срібним намистом,сповиту серпанком

Ту крихітну й ніжну,що я не зберіг.



А в хвилю прощання—візьму несміливо

Й погляну на тебе з-під вугільних вій

Я хочу,щоб ти була завжди щаслива

Щоб ти й на могилі сміялась моїй.