Небесн химери... Ярослав Чорногуз

Автор: Светлана Груздева






Оригінал:





Над гаєм здіймались дими…

Я глянув – неначе жива

У небо злетіла сова

Із чорним і білим - крильми.



Відкрив я здивовано рот,

Чи в мене уява палка?!

Постав із сови тут вулкан,

Що вивергне магму от-от!



Аж серце немов завмира,

У цій перетворення грі.

З вулкана постала гора,

Що снігом ясніє вгорі…



З розвесненим гаєм удвох

Ми з цих дивувалися див.

Не знаю – чи вітер чи Бог? –

Химери ці хмарні ліпив.





Переклад з української Світлани Груздєвої





Вздымались дымы, где трава…

Взглянул я – как будто живьём

Взвилась в поднебесье сова,

Что с чёрным да белым крылом.



Открыл в удивлении рот:

Мне грезится это иль как?

Из совушки вырос вулкан,

Что магму извергнет вот-вот!



Аж замерло сердце…ура!

В игре превращений тех – ах! –

Растёт из вулкана гора,

Что снегом белеет в верхах…



Войдя в предвесенний лесок,

Дивился я проискам сил.

Не знаю – иль ветер, иль Бог –

Из туч привиденья лепил.