Подарунок донi

Автор: Татьяна Сливко


У промінні сонця ніжиться віконце.

За вікном нуртують , бавляться струмки.

Вже й зима з весною стрілись між собою,

і пливуть так стрімко, як думки роки.



Та не маю часу, вам скажу одразу

рахувать ретельно дні і місяці.

Бо ж ідей багато , незабаром свято.

і дає завдання мозок мій руці.



Чоловік шепоче, ніжно так лоскоче,

- Я пішов , кохана, з кумом у гараж.

Тільки за поріг він, я беру ослін свій

і мерщій на кухню - жде там "декупаж".



Фарби і серветки, фотки із газети,

горщики для квітів, дерево , метал,

лаки, клей, ганчірки, ґрунт, якісь затірки,

кракелюр - лайфаки правлять в домі бал.



Потім кличу доню і в її долоні

я кладу скарбничку для її прикрас.

-Хай щастить рідненька, подарунок неньки

зберігай як пам'ять про чудовий час.