Вiчне Рождество

Автор: Леся Рузевич


ВІЧНЕ РОЖДЕСТВО



Минуло довгі

Да тисячоліття

В крові,огні,

Спокусі від лихого,

Але щоразу

Зірка Новорічна

Несе нам вість

Про Бога молодого.





Ісус іде,

Дитя Небесне

і земне,

Щоб рятувати всіх,

Тебе й мене,

Щоб дати нам

життя

Нове,чудесне.

Хто в Бога

вірує,

Той до життя

воскресне.









І що цій вірі

Можна протиставить?

Що залишається,

Як Бога нас

позбавить?

До часу ваблять нас

Здобутки всі земні,

А потім -

тлін і небуття?

О,ні!





Хто згодиться на це_

Той і живе даремно.

Не бачить світла тут -

І попереду темно.

І страшно жити

Черв'яком у темноті.

Який же сенс

В такому-то житті?





До світла тягнеться

Із-під Землі билина,

Радіє сонцю

Квітка і дитина.

Так все живе

Завжди шукає

Бога,

І доки не знайде -

В душі тривога.





І недарма в казках

Добро завжди

перемагає!

Душа - Добро й Любов

Ще змалечку шукає.

Навіщо й Розум дан?

Щоб врешті зрозуміти:

Як нам у світі,

Як у Всесвіті

нам жити!



Небесне світло

Віра нам несе,

Хто в Бога вірить,

Розуміє все.





А ми малі ще -

Справді,наче діти...

І йде Христос,

Щоб нас оборонити.

За нас Він гине

І за нас

воскресне,

Життя рятує нам

Земне й Небесне.





Дві тисячі разів

Син Божий народився.

У кожному,

Хто Бога прагне,

воплотився.

В тисячоліття третє

ідемо,





Як зірку,

Віру в Бога

несемо.



11.2000 р.