Шекспiр. Сонет 6

Автор: Геннадий Дегтярёв


Не дай зимі прекрасний літній сад

засипати снігами… Наповняй

фіал весною — втрачене назад

отримаєш з прибутком… Друже, май

дітей з десяток! Зможеш ти тоді

прожити десять різних цих життів,

не канеш, як той камінь у воді,

у Лету, скажеш: «Я на світі жив,

як слід… Над смертю нині тішусь я!

Життя моїх нащадків десятьох —

це сто життів-продовженнь, це моя

майбутніх нерозірваність епох…»

Не гай же часу, поки ще живий,

не в червах має бути спадок твій…