Твого чола зима торкнулась...

Автор: Лида Скрипка


Твого чола зима торкнулась,

А у душі все той юнак,

В якому юність відгукнулась

І не вгамується ніяк.



Он старість тулиться все ближче,

Й чатує десь незнаний «рай».

Тебе щораз дорога кличе,

Де небезпеки через край.



Літа лукаві і нещадні,

Ти не віддався їм в полон.

Тобі усі шляхи підвладні,

Руйнуєш сірості шаблон.



Люби, твори, бо на розраду

Життя дає короткий вік.

Встигай усьому дати раду,

Ти справжній мужній чоловік.



Спостерігаю кілька років

За потайним твоїм життям.

Ти не цураєшся уроків,

Вони – плоди твоїх звитяг.



Май в серці віру і довіру –

То для сім’ї живий оплот.

Душі – бажаю трішки миру,

Для віршів – Музу і блокнот.