М сто мо мр

Автор: Семен Костенко


Є місто таке, але тільки у мріях,

Що твердо стоїть на дніпровських обріях,

Що лине до неба своїми домами,

Бо їх надихають Священнії храми.



У місті, у тому живуть щирі люди,

Там пісня життя лунає усюди.

Ніхто не ненавидить рід або расу -

Там люди щасливі у супереч часу;



У супереч злому жорстокому світу,

Завжди там радіють батькам своїм діти;

Радіють сусідам, до всякого гостя

Там ставляться щиро, відкрито та просто!



Захоплений мрією, Духом натхненний,

Дивлюсь у майбутнє на місто священне,

Бо вірю, чекаю – здійсняться бажання,

Бо Бог дає крила мені і дихання!