Грань

Автор: Алина Шейкаш


Ми наче човни,

намагаэмось пробитися,

Повернути собі життя,

Та з води,

Починає литися,

Неначе сміття,

Невбачаючи білого,

Чорне за чорним,

Як шмаття незцілілого -

Сдавлює горло, -

Так і відсутність справедливого.

На грані десь між принципом і подлістю,

Ми метушились як оті собаки.

І кості-хабарі носили з горе-вірністю.

Очі блиснули,

і тут же змокли.

Одна мить!

Та у одних вони - засяяли,

І інших же просто зсохли.