Лина Костенко Предок Перевод

Автор: Нила Волкова


ЛІНА КОСТЕНКО



ПРАЩУР



Коли ридали сосни янтарем

і динозаври ніжились в щириці,

коли ще жив у пралісі пралев,

коли у небі глибали праптиці,

коли льоди зсувалися із гір

і ще була не ящірка, а ящір, –

який він був, мій особистий пращур,

неандерталець, вертикальний звір?

А він же був, той дикий, той праперший,

котрий жарину виглядів із хвищ,

на стійбища людинячі приперши

ведмедя із пралютих суктовищ.

Йому іще кохання і не снилось.

Він знав ще, може, тільки букву «р-р-р».

Душа іще нічим не осінилась

І розум був іще кошлатий… Бр-р!

Сліпого духу зарослі дрімучі,

печерна тінь у потолоччі трав,

він ще себе питаннями не мучив,

не каявся, не сіяв, не орав.

У груди сарні вскіплював стрілу

і твердо спав, упоравши ведмедя.

І наче Богу, кланявся дуплу,

Де срібні липи чаділи від меду.

Він з лапи їв. Криваве м’ясо плямкав.

Та в ніч, коли зацвів гіркий мигдаль,

погладив раптом рябомизу самку

і перший в світі винайшов печаль.





Перевод с украинского языка



НИЛА ВОЛКОВА



ПРЕДОК



Когда рыдали сосны янтарями

и динозавры нежились в траве,

когда праптицы в небесах шныряли,

а в пралесах охотился пралев,

сходили льдины с гор возле пещер,

не ящерица, ящер был нередок –

каким он был тогда, мой личный предок,

неандерталец, вертикальный зверь?

А он ведь был, тот дикий, прадалёкий.

что уголёк с пожара приглядел,

на стойбища людские приволок он

медведя тушу, что убить сумел.

Ему любовь тогда ещё не снилась.

Он, может, знал одну лишь букву «р-р-р».

Душа ещё ничем не осенилась,

И разум был ещё косматым… Бр-р!

Слепого духа заросли дремучие,

пещерной тенью в чаще он мелькал,

вопросами себя ещё не мучил,

не каялся, не сеял, не пахал.

Он в грудь косуле всаживал стрелу

и твёрдо спал, разделавшись с медведем.

Как-будто Богу, кланялся дуплу,

где липы мёд вдыхали на рассвете.

Из лапы ел. Он мясо с кровью чавкал.

А ночью, когда горький цвёл миндаль,

погладил вдруг веснушчатую самку

и первый в мире изобрёл печаль.



2017