Життя

Автор: Солнечный Поэт


Ніхто не знає так як ти,

Куди нам йти, і що робити,

Ми братья й сестри, не перестаємо жити,

Надіятись, благати, й тихо у серці молитву шепотіти, тобі.



Бо Україна без тебе не має мети,

Бо ми без тебе як загублені ті кораблі,

Що потемки шукають свій шлях,

Бо Вірять що знайдуть мир і любов.



Братья й сестри, взведемо очі до неба,

Й подивимось на його безмежний край,

А у серці будемо тихо, тихо благати,

Щоб він милував нас заблукавших в теренах.



Братья й сестри, згадаємо ж,

Який у нас є скарб, не той що стане прахом і землею,

А той що багаттям наших предків,

Запалений у серці вогнем любові, його вічного життя...