Всемогутн й!

Автор: Игорь Степанович Шевчук


Всемогутній!



1

Обійдеться Хафіз без віз:

Він розвалив школу і шаха —

І всіх сучасників — із шиї махом!

І Бог — його трояндою поніс...



Що ж, обійдеться й без коліс

цей знов

Кого Бог цьомнув із-за хмар —

любов’ю

А що підуть у Всемогутню руку —

Зніме Бог з пліч ліхтарозвучність

муки...

І зразу т е —

розкрилення росте!



2

І кілька друзів —

лиш на Бога уповаху...

А головне є —

пристрасть шахову післати! —

в палац...

щоб мешкала вона в палатах...



Й візир —

поменшає в рази.



(Хафіз

стоїть один між звізд):

«Дав — так як в юності — писати!!!»

Як в юності писати! —

І юність! — це любов... і серце

і Мудрість-мати.

те о те о

те о!

те!

раїв — розкрилення росте!!



3

О який я розквітлий!

Як сонях, що в світлі...

І Хафіз — руки й голову

вклада на віз:

«Це ти з Богом, Хафізе»



Бо хто з Божих побачень —

до землі

огненосних не зніс

Божих сяйв?

оних крил!

різнозначно

пробачим

у промінь

й побачили...

«Бо ти з Богом! Хафізе»



4

А багатства! — як юність.

Її хочеш,

й все — хочеш,

та Бог не дає



І сокочеш — й сокочеш

Бог молодшає, —

небо молодше...



виймись з чобота — все те і є.



А Хафіз —

руки, голову кладе на гарбу —

що десь лине до звізд...



2012