Ось я тепер...

Автор: Туманов Денис


Ось я тепер ізнов перед тобою

Розіпнутий на власному хресті

І серце наливається журбою

А всі слова — даремні та пусті.



Ти — янгол мій, заступник мій єдиний;

Моє маленьке, лагідне дівча;

А дощ прозорий з піднебесся лине

І тихо тане в тебе на очах.



Хай грім над нами люто сатаніє

Хай блискавки впиваються в пітьму

Ти — мій Пілат і ти — моя Марія; —

Й я сам не знаю, крихітко, чому.



Тепер же я ізнов перед тобою

Тепер мене ти знову розіпнеш;

А хворе серце повниться журбою

Ущерть, до краю, до смертельних меж.



Червнева ніч над нами тихо мріє

Й ковтає дим дешевих папірос;

Ти -- мій Пілат і ти -- моя Марія

Та тільки ж я... Я зовсім не Христос.