Без тебе

Автор: Надежда Рубан






Без тебе поблікло небо

І сонце за обрій впало,

Поверніть мені літо хто – небудь

Я вимагаю зухвало.



Без тебе холодні роси

У сірім тумані ранки ,

Тебе виглядаю я досі

Привідкривши трохи фіранки.



Без тебе стерня пожовтіла

Мороз вже ліг на отаву,

Осінь листям мені шепотіла

Кохання сонату серпневу.



Без тебе заплакало небо

В цю осінь пізню сльотаву,

Я прошу долю , нетреба

Чинити зі мною розправу.



Тебе я буду чекати

На веранді жовтневої ночі,

Мрії – надії плекати

Ще раз глянути в твої чорні очі.



Місяць котився надвечір

Зорі плескали в долоні,

Мене осінь обійняла за плечі

Та руки у неї холодні.



23.02.17 р.

Автор: Н.П.Рубан.