Старий буфет

Автор: Людмила Снитко




Старий буфет… тобі вже стільки років,

що навіть пригадати я боюсь.

Мабуть твої давно минули строки,

не модний, кажуть, ти тепер чомусь.



Стоїш серед пихатих стін самотньо,

схилив покірно голову, мовчиш.

Хизуються вони євроремонтом.

Дурні! То ж не заслуга їх. Облиш!



Твої відремонтую я дверцята,

налагоджу шухлядки. І повір:

ти модерновим станеш і багатим,

і заздрістю для багатьох квартир.



Мій сивий друже, ні за які гроші

тебе я на поталу не віддам.

У нас багато спогадів хороших.

Хоча знайшлося місце і сльозам.



03.2017