Можливо, ти мене побачиш в сн

Автор: Ольга Гала


Можливо, ти мене побачиш в сні

В одну з ночей. Із білої безодні

Я вийду в світ, і ліхтарів вогні

На мене кинуть погляди холодні.



Протягнеш руку – я ступну вперед,

Зустрінуть погляд очі волошкові,

І буде ніч, мов той травневий мед,

Й ти подаруєш океан любові.



Я потону у ніжності до дна,

Ти будеш цілувати безупинно

І зрозумієш: в світі я одна,

І очі опускатимеш провинно.



Ти зрозумієш: долею дана,

І ніч не ніч, коли мене немає,

Твій мозок усвідомить: «Лиш вона»,

І серце промовлятиме: «Кохаю!»



Це тільки сон! Можливо, я наснюсь...

Можливо, завтра, чи колись з роками!

Я, наче білий лебідь, в сні з’явлюсь

І розірву цю відстань між серцями.