Мить

Автор: Александр Ноцкий


Щось би мало бути...

Щось простіше...

Щось на кшалт мелодії зими...

Тихше!..

Тихше...

Це - не ми.

Хтось би мав нам небо прихилити...

Хтось веселий...

Може навіть - Він!..

Сонце? - Квіти!

Серце?!.. - Дзвін!!..

Так, я знов плекатиму дорогу

у твої освячені світи...

Ми - від Бога...

Я і ти...

Знову рима...

Знову на світанку...

Знову п'є бажань незвичних кров...

Світ в останку?..

Це - любов..:)