Кольоровий ранок... Вировец Лариса

Автор: Светлана Груздева




Оригінал:





Крізь вікна маршрутки скануючи

вулиць

ранкове безладдя, впиваюсь очима

в рожеве гілля, що нарешті позбулось

колапсу –

і гнізда гойдає грачині.



В зелені газони насипались бризки

яскравих кульбабок. Мов кадмій із пензля

зронив їх, виходячи з творчої кризи,

свавільний митець...

Смітники затрапезні –



майданчики зльотні поліетиленних

прозоро-зелених і блідо-червоних

папуг навіжених, що шабаш шалений

здіймають нахабно (таке вже єство їх)...



Крізь шурхіт асфальту і несмак реклами,

крізь місто байдуже – неначе крізь стіну –

я, наче за щастям

своїм безталанним,

на крильцях тендітних задумливо лину....





Переклад з української Світлани Груздєвої:





сквозь окна маршрутки сканируя улиц

сплошной беспорядок – неубранный ужин,

не чту я прохожих встревоженный улей –

впиваюсь глазами лишь в розовость кружев

изысканных веток, что, выйдя из комы,

грачиные гнезда привычно качают,

и в зелень газонов, где желтые гномы

сиянием ярким на взгляд отвечают:

повсюду в траве одуванчиков стразы!

не кадмий ли с кисти художника брызнул,

когда второпях, но однако не сразу,

из кризиса выйдя, эскиз за эскизом

расцвечивал город?

а что там за взлетных

полос круговерть? Завивается кокон

из бледно-окрашенных, странно бесплотных

шальных попугаев, комков из волокон...



...нахальный их шабаш, рекламные кланы,

асфальтовый шум... Сквозь жару, как в июле,

я, будто за счастьем своим бесталанным,

на крыльях прозрачных – лечу ли, плыву ли...



2005 год