Стрепенулося життя

Автор: Ольга Гала


І стрепенулося життя,

І сіло відпочити.

Знайшло таємне укриття,

Щоби води попити.

І задивилося у даль,

І пригадало долю.

Дощами сірими печаль

З очей текла на волю.



І пригадались ночі й дні,

І вечори в облозі,

Пекельні градові вогні,

Підмога у дорозі.

І очі мамині сумні,

І тата руки дужі,

З колиски люблені пісні,

В саду червоні ружі...



Червоний обрій край ріки,

Зізнання у коханні,

Тремтіння ніжної руки

І зоряне вінчання.

І посміхнулося життя,

І помолилось Богу

За всіх і все, за майбуття,

За бій, за перемогу.