Як ангели

Автор: Руслана Мандрищук


Бувають люди, як ангели, світлі,

Що хочеться з ними іти у житті.

Так сяють теплом їхні очі привітні,

Так хочеться грітись у їхнім теплі.



Сховатись від болю, від фальші, маразму,

Зігрітим любов’ю, спокій знайти;

В пустельній безодні натрапить оазу,

І думкою линути в вищі світи.



В них серце й душа – наче золото щире…

Їхні очі вогненні, глибокі, ясні,

Що сяйвом своїм піднімають з могили,

Рятують в упадку, допоможуть в біді.



Здається, сам Бог дарував їх красою,

Що сяйвом відбита у їх чистоті.

Працюймо ж завжди самі над собою,

Плекаючи ангела в своїм єстві.