9 травня...

Автор: Алла Фликинштейн


У небі сивіють хмари...

День Перемоги настав!

Як ти живеш, Ветеране?

Мабуть, цю ніч не спав ?



Сиве волосся на скронях...

Думка - в минуле летить...

В серці, неначе в долонях,

СпОгадів камінь лежить.



Пам*ять повік не збреше!

Ти захищав Сталінград...

Бачив, як німець * чеше * -

був і йому * парад * !



... СпОгад минулого - мука !

Міцно затис кулачок...

Горнеться рідна онука:

- Діду, який це значок?..



_ Мила моя, це - Орден!

А краще б його не було!..

Стільки в бою на Одері

наших тоді полягло...



Взяв те дівчатко на руки...

- Що то за вогник горить?

_ Вогник - то пам*ять розлуки!

Вічний!.. Не згасне й на мить!



- Діду, людей тАк багато!

Плачуть бабусі сумні...

Ніби ніяке й не свято ?!

Чом так тривожно мені?



День Перемоги - це радість.

День Перемоги - це біль...

День Перемоги - це Слава!

Звільнення!.. Хліб наш та сіль!



... Зараз - Хвилина Мовчання...

ДУші загиблих - десь тут ...

Мертвих - з живими єднання!

Ім і звучить наш Салют!..





... В небі сивіють хмари...

Рясно впадуть дощі...

У селах будують храми...

А КАМІНЬ не впав з душі...



А.Я.