На сумний спогад про поета Бориса Олiйника

Автор: Юрий Тригубенко


Вже не бачити сонце йому на світанку

І лелек, на межі, у далекім селі…

Босоніж не пройти по стежині від ганку

Споришем прохолодним, по рідній землі.



Відспівав. Відходив. Відлюбив, що любилось.

І душа, мов лелека, полишила світ.

Україна від звістки на мить розгубилась,-

Хто любив його творчість на протязі літ.



Як на мене, було б, не писалось нічого,

Тільки «Пісню про матір» одну написав.

Україна б любила Поета такого!

І народ його в серці своїм колисав.









30.04.2017 р.

Фото з Ін-ту.