Марина Цветаева Из могилы... Перевод

Автор: Нила Волкова


НІЛА ВОЛКОВА



Переклад з російської мови



З МОГИЛИ…



Проходиш, на мене схожий,

Очі потупивши вниз,

Як я колись! Перехожий,

Прислухайся, зупинись!



Узнай – набравши травинок

В букетик, де маків цвіт,

Що звалась колись – Марина

І скільки я мала літ.



Не думай, що тут – могила,

Що раптом з’явлюся, зла…

Сміятись і я любила

І стриматись не могла.



Рум’янились мої щоки

І кучерики вились…

Я теж була, ясноокий!

Не бійся і зупинись!



Собі тут біля гробниці

Ти ягідок назбирай –

Від цвинтарної суниці

Солодшої не шукай.



Похмуро лише не стій ти

І дуже сумним не будь.

Подумай про мене світло –

І легко мене забудь.



Як сонце тінню мережить

Піт на твоєму чолі…

Нехай тебе не бентежить

Мій голос із-під землі.



28.04.2017



Примітки: Оригінал вірша Марини Цвєтаєвої:



***



Идешь, на меня похожий,

Глаза опуская вниз.

Я их опускала тоже!

Прохожий, остановись!



Прочти – слепоты куриной

И маков набрав букет,

Что звали меня Мариной

И сколько мне было лет.



Не думай, что здесь – могила,

Что я появлюсь, грозя…

Я слишком сама любила

Смеяться, когда нельзя!



И кровь приливала к коже,

И кудри мои вились…

Я тоже была, прохожий!

Прохожий, остановись!



Сорви себе стебель дикий

И ягоду ему вслед –

Кладбищенской земляники

Крупнее и слаще нет.



Но только не стой угрюмо,

Главу опустив на грудь.

Легко обо мне подумай,

Легко обо мне забудь.



Как луч тебя освещает!

Ты весь в золотой пыли…

– И пусть тебя не смущает

Мой голос из-под земли.



03.05.1913