внучику на укр. яз

Автор: Любонька


За стовбчиком - стовбчик, рядок - за рядком,

по літері - літера... й віршик готов.

Зали'шила в спадщину бабця мені

свій хист до поезій, а та'кож пісні'...

Я їх заспіваю, бабуся, колись,

вірші'в наскладаю тобі - "завались"...

З тобою - одна'кові, люба, авжеж!

Талантом здивована мо'їм буде'ш.

А ще і пишатись онуком своїм,

на сцені, колись, ми удвох постоїм

і слави фанфари заграють для нас,

дві зірки до пари зустріне Парнас...

Хай мрія зрадлива, та в неї повір.

Життя - довга нива, напише свій твір...

Я - радісний вісник у долі твої'й,

тож щастю назустріч всі двері відкрий,

щоб збу'лося те, що бажаєш мені...

Любов і надія для нас - головні!

Говорять, бабуля, я - ніби твій клон,

майбутній артист, твій красунчик Діон.

На ме'ні природа не взнає спочинку,

бо здібну Господь вдарував вам дитинку!



20/04/17/